Головна / Продукція / Горох

Ботанічні й біологічні особливості.
Горох (Pisum) ставиться до сімейства бобові, що походить із Середземномор'я. Поєднує 6 видів, з яких 2 культурних — горох посівний (P. sativum), що у дикому стані більше не зустрічається, але, імовірно, окультурений у Західній Азії і горох аббисинский (P. abyssinicum). Горох посівний - однолітня рослина з тонкими стеблами, що чіпляються. Листя парноперисті, що закінчуються гіллястими вусиками. Квітки білі, великі. Чашечка з п'ятьма зубчиками. Тичинок 10. Запліднюється самозапиленням. Плід - багатонасінний біб. Насінини кулястої форми. Горох не вимогливий до тепла. Проростання його починається при 1-2° тепла. Сходи легко переносять весняні заморозки (до 4-5°С), що дає можливість сіяти його в ранній термін. До вологи горох досить вимогливий, особливо під час проростання насіння. Для його набрякання й проростання необхідно 100-110% води від ваги насіння (в 2-2,5 рази більше, ніж для злакових). До ґрунту горох також вимогливий. Найбільше підходять для його чорноземи суглинні й супіщані з достатньою кількістю фосфору й калію. Високі врожаї горох дає також на осушених болотних ґрунтах. Непридатні для нього сильнокислі ґрунти.

Господарське значення.
Горох - основна зернова бобова культура. Вирощують його для продовольчих цілей, але можна використати й на корм худобі. У їжу горох вживають у цілому виді або у вигляді крупи й борошна. Цукрові сорти йдуть для консервної промисловості. Зеленозерні сорти використають у їжу у свіжому, вареному й консервованому вигляді. Завдяки високому змісту білку горох може з успіхом заповнити потребу людини в білковому харчуванні, наприклад при нестачі м'яса. Як концентрований корм (горохове борошно, дерть) горох можна використати на корм худобі. Згодовування тваринам горохової дерті в суміші з іншими кормами дає значні прирости ваги й поліпшує якість м'яса й сала. Горох має високу поживність. У його зерні вміст білку складає 22-34 %, крохмалю - 22-48 %, цукру -  4-10 % й велика кількість вітамінів. Цінними кормовими достоїнствами володіють горохова полова й солома, яку згодовують худобі в здрібненому й запареному виді. У гороховій соломі 8% білку, тобто в 2 рази більше, ніж у вівсяній. Силосування кукурудзи з гороховою соломою збільшує зміст білка в кукурудзяному силосі. Горох цінний і тим, що він збагачує ґрунт азотом (від 50 до 100 кг на 1 га). Горох дуже гарний попередник для зернових, технічних й інших культур.

Агротехніка.
Горох найкраще розміщати в сівозміні після озимих, а також просапних культур (кукурудза, цукровий буряк й ін.), що залишають поле чистим від бур'янів. Можна з успіхом сіяти горох і після ярових зернових культур. У свою чергу, горох, як й інші бобові, що збагачують ґрунт азотом, прекрасний попередник для ярових зернових культур: яриці, проса, гречки й ін. Горох - скоростигла культура, дозріває приблизно на два тижні раніше, ніж яриця, тому відповідає вимогам, пропонованим до парозаймаючих рослин. Підготовка ґрунту до посіву починається восени з лущення стерні і зяблевої оранки. Ґрунт під горох, повинен бути глибоко поораний плугами з передплужниками: на чорноземах з потужним гумусовим шаром - на 28 см, у нечорноземній зоні з неглибоким орним шаром - на глибину цього шару. Якщо горох іде після просапних культур, оранку на зяб можна проводити на глибину 20-22 см, а в окремих випадках обмежитися глибоким розпушуванням. Зорювати зяб треба в ранній строк, особливо в посушливі роки. Весняна передпосівна обробка має виняткове значення. Навесні, у перші два дні польових робіт, для закриття вологи треба проборонувати зяб в 1-2 сліди поперек напрямку оранки або по діагоналях. Одночасно з боронуванням варто провести культивацію, що особливо необхідна на ущільнених ґрунтах. Важкі, сильно зволожені ґрунти відразу ж дрібно переорюють, а потім боронують. На легких, пухких, не ущільнених за зиму ґрунтах можна обмежитися одним боронуванням.

Добрива.
На ранніх стадіях розвитку горох добре реагує па внесення невеликих доз добрив (10-20 кг діючої речовини на 1 га). Урожаї гороху підвищуються також при розміщенні його по попереднику, удобреному органічними добривами (на 2-4 ц на 1 га). Значно збільшують урожай гороху фосфорні й калійні добрива. Фосфорні добрива підвищують урожай гороху на всіх ґрунтах, прискорюють його дозрівання, збільшують зміст білку в горосі. Ця культура добре засвоює фосфор фосфоритного борошна. На дереново-підзолистих ґрунтах під горох вносять восени 3-4 ц фосфоритного борошна й 0,8-1 ц хлористого калію на 1 га. Деревної золи застосовують 6-8 ц на 1 га. На підзолистих ґрунтах і вилугованих чорноземах під зяблеву оранку вносять 3-6 ц фосфоритного борошна й 1-2 ц калійної солі на 1 га. Урожай зростає при внесенні одночасно з насінням гороху гранульованого суперфосфату в дозі 0,4-0,5 ц на 1 га. На кислих ґрунтах під попередні культури вносять вапно. Підготовка насіння до посіву полягає в ретельному підборі районованих сортів. Відібране, вирівняне насіння забезпечує появу дружних сходів і значне збільшення врожаю - від 3 до 6 ц із 1 га. Перед посівом насіння гороху піддають повітряно-тепловому обігріву, що підвищує енергію проростання, схожість, а надалі ріст і розвиток рослин. Гарні результати дає обробка насіння нітрагіном: урожай зростає на 2-5 ц із 1 га.

Посів.
Однією з важливих умов отримання високого врожаю гороху є ранній посів, при якому сходи з'являються дружно, рослини добре розвиваються. Крім того, при ранньому посіві горох менше уражається хворобами й ушкоджується шкідниками. Запізнення з посівом приводить до різкого зниження врожаю. Сіють горох різними способами: рядовим, вузькорядним, перехресним й ін. Вузькорядний і перехресний посіви дають більш високий урожай. Норми висіву залежать від сорту, способів посіву й ґрунтово-кліматичних умов. Краща норма висіву гороху, за даними досвідчених установ і практики передових господарств, 1- 1,3 млн. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння гороху визначається ґрунтово-кліматичними умовами. У нечорноземній зоні й на важких суглинистих ґрунтах - насіння зашпаровуються на глибину 3-5 см, на більше легких - на 4-6 см., на чорноземах - на 6-8 см, на ґрунтах, що швидко втрачають вологу - на глибину 8-10 см. Догляд за посівами гороху  полягає в розпушуванні ґрунту й знищенні бур'янів, для чого проводять боронування посівів до й після сходів легкими й середніми боронами. До появи сходів ґрунт боронують через 4-7 днів після посіву, а по сходам - коли на рослині з'являється 3-4 листки. Боронування по сходам не шкодить рослинам, у цей час коріння досягає глибини 15-20 см, а сприяє викорінюванню бур'янів, коріння яких розташовані на глибині 5-6 см. На насіннєвих ділянках проводять сортову й видову прополку гороху.

Збирання.
Горох забирають у самі стислі строки, тому що в суху погоду боби розтріскуються й насіння осипається, а в сиру - уражаються грибними хворобами. Дозріває горох нерівномірно, тому забирають його, коли боби 2-3 нижніх ярусів дозріють і затвердіють; недозрілі насінини верхніх бобів можуть дозріти після збирання завдяки здатності гороху до післязбирального дозрівання. Кращий спосіб збирання - роздільний. При роздільному збиранні горох спочатку скошують для підсушування у валках, а в сиру погоду просушують. Потім горох обмолочують. Щоб уникнути втрат, зерна підбирають й обмолочують валки, поки вони ще не пересохли. Обмолочують валки переустаткованим комбайном, зменшуючи обороти барабана до 400-500 на 1 хвилину. Після цього зерно очищають і сушать. Добре відсортоване, очищене, і просушене зерно засинають на зберігання при вологості, що не перевищує 14-15%.